Сайт вчителя початкових класів Непомнющевої Ірини Іванівни

 

Урок мислення серед природи (4 клас)




Тема. Чарівні барви осені

 

Мета: учити бачити і розуміти прекрасне як у природі, так і в житті, у музиці, у поезії; допомогти відчути яскравість осінніх барв, щедрість осені; навчити учнів говорити красиво, поповнювати і розширювати їх словниковий запас; розвивати критичне мислен­ня; учити добирати виразні мовленнєві засоби для передання того, що вразило уяву; учити виразно декламувати вірші та розповідати казки напам’ять; розвивати навички сценічної гри, увагу, спосте­режливість; створювати у дітей піднесений настрій від захоплення красою осінньої природи; плекати любов до рідного слова; вихову­вати любов до рідної природи, навколишнього світу.

 

Обладнання:

  • магнітофон;
  • вірші та казки, складені учнями;
  • маски;
  • дидактичний матеріал.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організація класу

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

  1. 1.     Відгадування загадки

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає,

Коли, дітки, це буває? (Восени)

  1. 2.     Поетична хвилинка

Осінь наша, осінь —

Золота година,

Неба ясна просінь,

Пісня журавлина,

Бабиного літа

Довгі, білі коси...

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь.

М. Познанська

 

ІІІ. Актуалізація знань учнів

  1. 1.     Вступна бесіда

-         Ми прийшли в гості до чарівної золотої осені. День видався погожий, сонячний, теплий. А вдалині грає дивовижними барвами осінній сад. Кольори вражають своїм розмаїттям. У високому синьо­му небі пливуть білі хмаринки. Наш шкільний сад радісно зустрі­чає нас, привітно шурхотить різнобарвними листочками. Краса за­чаровує, іхочеться помовчати.

Осінь... Цій золотій порі присвячений наш урок.

Поглянь навколо — чарівниця осінь В коралях і в золоті стоїть!

Пожовкле листя і бездонна просинь,

І срібне павутиння ледь тремтить.

Іскриться сонце, але вже не жарко,

Вітрець в русявих кленах шурхотить

У жовтім листі всі алеї парку,

А золото з дерев летить собі й летить.

Дихне вітрець, і листячко зірветься,

Щоб політати в синяві небес.

А я дивлюся — і мені здається,

Що я іду у казку, в світ чудес.

  1. 2.     Повідомлення завдань уроку

-         Сьогодні на уроці серед природи ми завітаємо в осінню казку і спробуємо самі відшукати «золото» осені.

1) Відгадування загадки.

Без пензлика, без олівця

Розфарбувала деревця. (Осінь)

2) Відповіді на питання.

-         Назвіть «фарби» осінньої палітри.

-         Який осінній колір подобається вам найбільше? Чому?

-         Чому осінь у такий період називають золотою?

-         Який з осінніх кольорів нагадує золото?

-         А чому осінь навіває інколи сум?

Скрізь, куди не глянь,— золото, золото. І так тихо. Тільки ін­коли налетить вітер, зірве з дерева листочки, і закружляють вони в повітрі, наче метелики. А листочку так не хочеться з дерева пада­ти. Він аж ніби кров’ю з печалі налився.

3. Поетична хвилинка

* * *

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: — Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

Ліна Костенко

ЖУРБА

Упав листочок і лежить,

А в нього серденько болить,

Бо вже йому не літувати,

Прийшла пора з гілок злітати.

Ти не журись, листочку любий,

Тебе земелька приголубить,

А на наступну теплу весну

В нових листочках ти воскреснеш.

4. Творча робота «Добирання римованих слів»

- Настав час покликати осінь, та тільки вона невидима. А щоб побачити її, слід виконати завдання.

- Доберіть слова в риму.

Чаклунка осінь — ніби та царівна,

Красива, сонячна,... (чарівна),

Весела, радісна, багата

В садочку яблуня... (крислата).

Плоди достиглі всім дарує,

А осінь далі все... (фарбує).

Убрався клен у жовті шати,

Горіхи треба вже... (збирати).

Каштани падають «тук-тук»,

І я беру каштан до... (рук).

Давай підем до лісу з нами,

Там пахне мохом і... (грибами),

І чимсь таким, що я не знаю.

Так тільки осінню... (буває).

Вітрець легенький повіває,

І листя з дерева... (злітає).

5. Ігровий момент

- А ось і наша чарівниця-осінь.

Вона почула ваші відповіді про неї та завітала до вас в гості, щоб розкрити свої таємниці.

Осінь.

Відгадайте, любі діти, загадку. Про кого вона?

Мандрує вона гаєм,

Дарунки роздає.

Ось жовтий лист спадає,

І холодніш стає. (Осінь)

— Правильно, ця загадка про мене.

6. Складання «Асоціативного куща» (метод «Ґронування»)

 

 

7. Поетична хвилинка Осені

- Погляньте довкола. Настала чарівна осінь. Угорі бездонне си­нє небо. Тепле лагідне сонечко дивиться у вікно привітно і весело. А все навколо розмальоване теплими барвами. Повітря напоєне па­хощами, які бувають тільки восени. Діти, підемо зі мною у світлу казку тепла, любові й осінніх чар.

Як же гарно, чудово, привітно,

Ніби в казці, в осіннім гаю.

Клен з берізкою золотом квітне,

Я на килимі жовтім стою.

А вітрець поміж гіллям гуляє,

По осінньому лісі іде —

Листям жовтим в повітрі кружляє

І тихенько додолу кладе.

Лист злітає у синяву неба.

І співа в кучерявій сосні.

То пригорнеться ніжно до тебе,

На ліричній заграє струні.

8. Завдання Осені

- Скажіть, діточки, як мене називають у вересні, жовтні, лис­топаді? (Ранньою, золотою, пізньою)

- Про ранню осінь ми з вами згадали. Це найкращий і найчарівний період осені.

А про який період розповідається в цьому вірші? Послухайте його.

Гомонять про щось діброви,

Сходить сонце на ріці.

Я несу листки кленові,

Як червоні прапорці.

Даленіє неба просінь

І курличуть журавлі,

Що уже багряна осінь

Хазяйнує на землі.

-         Правильно! Це золота осінь.

9. Робота в групах

І група «Поета»

-         Скласти невеличкі віршики про осінь, використовуючи опор­ні слова та рими.

1)    У лісі, лелеки — далекі, Осінь — тиха, вийшла, килим.

2)    Гріє — сіє, іній — осінній, листочок — грибочок, вітерець — пус­тунець, холодом — золотом.

ІІ група «Народознавці»

-         Згадати народні прикмети осені та пояснити їх.

  • Грім у вересні — на довгу осінь.
  • Багато жолудів на дубах — на сувору зиму.
  • У жовтні й лист на дереві не тримається.
  • У жовтні з сонцем розпрощайся та до пічки підбирайся.
  • Листопад зимі ворота відчиняє.
  • Як листопад дерев не обтрусить, зима довго бути мусить.

ІІІ група «Дослідники»

-         Чому так говорять? Доведіть.

  • Вересень красне літо проводжає, золоту осінь зустрічає.
  • У листопаді зима з осінню змагається.
  • Жовтневий грім — до білосніжної зими.
  • У листопаді снігу надує — хліба прибуде.
  • Білка мостить гніздо низько — на морозяну зиму, а високо — зима буде теплою.
  • Довго не відлітають шпаки — осінь буде суха.

10. Лірична хвилинка (під музичний супровід)

— А який настрій викликає у вас ці вірш і музика?

Одного кольору земля і мокре небо.

Просвітку поміж хмарин нема.

Все сіре-сіре, ніби так і треба,

Це пізня осінь, та ще не зима.

Ще сон холодний не стулив повіки,

Зітхає вітер в голому гіллі.

Набрякли сумом потемнілі ріки,

Сон горнеться до чорної землі.

Ось-ось земля засне і затвердіє,

І спатиме так міцно до весни...

А поки що осінній дощик сіє,

Гіллям хитають голі ясени.

Він викликає сум, тривогу.

11. Бесіда

- Якщо придивитись до крапельок дощу на гілочках, на що во­ни схожі? (Немов намистечко хтось нанизав.)

- Про що гомонить вітер за вікном? (Співає останню пісеньку.)

- Такий холодний похмурий пейзаж відштовхує чи принаджує вас? (Ні, бо це наша рідна земля, а вона гарна в будь-яку пору року.)

12. Гра «Добери слова в риму»

День осінній непогожий,

Розкажіть, на що він... (схожий).

Хмари, мов свинцем налиті,

Грізні, темні,... (непривітні).

Пізня осінь на дворі,

Мокро знизу і... (вгорі).

В небі вже пташок немає,

Чорне поле... (засинає).

Зникло листя на гіллі,

Не травички на... (землі).

І раніш тепер смеркає,

Все коротшим день... (буває).

Дуже довгі стали ночі,

Бо земля вже спати... (хоче).

Вся природа спочиває,

Вітер пісню їй... (співає).

-         Які ж зміни відбувалися в природі пізньої осені?

13. Творча робота над прислів’ями та приказками

Осінь то плаче...

...спитай, чи вдягнений та взутий.

Осінь іде...

...а осінь снопами.

Весна красна квітами...

...то сміється.

Жовтень ходить по краю...

...і дощі за собою веде.

Листопад не лютий, проте...

...та виганяє птахів з гаю.

14. «Збери речення». Завдання Осені

- Скласти речення з розсипаних слів.

Жовтокоса чарівниця-осінь примчала на баскому коні у ліси і парки.

15. Конкурс віршів та казок, складених учнями самостійно

- Краса осінньої природи надихає на поезію.

«Краса — це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі вам розкривається істина, правда, добро». (В. О. Сухомлинський)

-         Який вірш найбільше сподобався?

-         Які казки були найчарівнішими?

-         Які образні вислови про осінь ви запам’ятали?

16. Інсценізація казки Юрія Яр миша «Дрібний дощик»

- Дрібний Дощику! Чому ти такий дурненький? Три дні й три ночі ти усе ллєш та ллєш на дахи, а вони лише блищать, посміха­ючись, і зовсім не розмокають.

- Так, я дрібний дощик,

але не дурненький я.

І недаром ллє водичка моя.

Після мене гарно травичка росте.

Нехай вона краще поллє.

-         Прохолодний дощику! Навіщо ти все кропиш та й кропиш річ­ку, води так багато, а купатись під дощиком холодно.

-         Не свари мене, що мій дощик ллє та ллє.

Ти думаєш про мене, що я сумний.

Але день після мене чудовий.

-         Набридливий Дощику! Ось я візьму піднімусь на хмару і зна­йду те велике сито, крізь яке ти сієшся. Я закрию в ньому маленьки­ми хмаринками непотрібні дірочки й залишу тільки потрібні. А ще я зроблю в хмарі віконце — для Сонечка й перекину над землею бар­висту Веселку. І коли побачу, як додому з роботи Матуся поверта­ється,— крикну Сонечку:

-         Посміхайся всіма промінцями! Бачиш, он моя Матуся йде!

-       Ти, моє сито не найдеш.

Де ж воно, де ж?

Моє сито — це туча,

А вона дуже ігруча.

Захоче та поллє,

А захоче всю вулицю заллє.

 

ІV. Рефлексія 

  1. 1.     Продовжте речення

-   Я сьогодні на уроці дізнався...

-   Я відчув...

-   Мені вдалося...

-   Я зрозумів...

  1. 2.     Усне складання «Сенкану» з теми «Осінь»
  • Тема — Осінь.
  • Опис — Чарівна, лагідна, яскрава, тепла, сонячна.
  • Дія — Сміється, шелестить, сяє, летить, грається.
  • Ставлення (фраза) — Найпрекрасніша пора, наша осінь чарівна.
  • Узагальнення — Пора року.
  1. 3.     Підсумок

-   У природи так багато гарного! Необхідно тільки вміти бачи­ти цю красу.

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні в синій тишині.

По садках пустинних їде гордовито

осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю до літа

синьоока осінь їде навмання.

В’яне все навколо, де пройдуть копита,

золоті копита чорного коня.

-   Ось і завершилась наша подорож до осінньої казки. Дуже сум­но розлучатися з цією прекрасною порою року, найкрасивішою та різнокольоровою. Вам сподобалась наша подорож?

  1. 4.     Домашнє завдання

-   Вслухайтесь у тихий шепіт листочків. Про що вони розмов­ляють?

Опишіть письмово розмову між деревами. Про що вони роз­мовля



Создан 06 ноя 2016